Освітяни за покликом душі

001 002Учительські династії – явище унікальне й дорогоцінне, яке важко пояснити за допомогою сухих фактів. Адже справжній учитель, педагог – це синоніми творчості, душевної щедрості, любові до дітей і безмежної відданості своїй справі. І коли починаєш усвідомлювати це, виникає питання: «Чому люди з покоління у покоління обирають цю нелегку професію, свідомо присвячуючи свої життя чужим дітям, що саме схиляє їх до такого вибору — генетична схильність, покликання, цікавість, прагнення до самореалізації, поради батьків чи щось інше?» Мабуть, професія вчителя все ж — свідомий і закономірний вибір, на нього не впливає розмір зарплатні, престиж професії. А буває так: дитина щодня бачить палаючий освітній вогник в очах своїх батьків — і питання вибору майбутньої професії знімається ще у дитинстві.

Так, напевне, можна сказати і про педагогічну династію Грушевських-Бєлікових, викладачів Лисичанського педагогічного коледжу. Її представники з успіхом реалізували себе у професії, зробили вагомий внесок у розвиток освіти та суспільне життя рідного міста, заслуживши величезну повагу своїх учнів. Сімейний стаж педагогічної діяльності цієї династії складає більше трьохсот років. Сім’я Грушевських добре відома лисичанам. Їх знають як людей високої культури, вимогливих до оточуючих, але в той же час щирих, сердечних, співчутливих. Це закохані у свою професію люди, які вміють вчити та виховувати підростаюче покоління за допомогою глибоких знань, власного прикладу, моральних якостей.

Продовження статті читайте в газеті «НП» (№ 33).

Об авторе Elena